Коли вмирає зірка, її світло мільйони років продовжує йти до Землі і сяяти для нас, освітлюючи простір нічного неба. Так відбувається і з небагатьма людьми, чия діяльність звернена до рідного народу, залишається у вічності словом чи ділом. На небосхилі подібних сузір'їв людських доль зіркою першої величини горить ім'я Святителя Іоасафа Бєлгородського — видатного церковного діяча, талановитого поета і полум'яного оратора, народженого нашою прилуцькою землею.

8 вересня, день Різдва Пресвятої Богородиці, став  і днем народження майбутнього Святителя. Збіг, випадковість чи закономірність, коли саме небо ніби визначає долю немовляти, яке прийшло у світ? А якою чудовою виявилася родина батьків! Спорідненість по жіночій лінії роду гетьманів Івана Самойловича (бабуся Марія Захарівна) і Данила Апостола (мати Марія Данилівна).

Ремонт родины. В Прилуках бизнесмен из России за собственный счет строит площади, больницы, сооружает памятники, ремонтирует церкви. Потому что вырос здесь. Мэрия подарки принимает, впрочем, жалуется: обновки ремонтировать придется, а бюджету это дорого. Зубы дареного коня рассматривал Дмитрий Литвиненко.

В Прилуках строят площадь возле собора. Бюджету это ничего не стоит. Платит Юрий Коптев - московский предприниматель, родившийся в Прилуках. Понял: не может привезти друзей на родину, стыдно, поэтому начал ее ремонтировать. Городские власти порыв не оценили.

Юрий Коптев, меценат:

Я прихожу раз в год, на сессии выступаю - я в этом году вот это буду делать. Перыве два года было серьезно, были прения, не принимали, говорили: «Это не надо, это не будет делать». Почему вы не хотите, чтобы было красиво? А ставили, что они высокомерные, что с ними надо считаться… А с чем надо считаться? Я пришел, я не прошу денег.

Меценат рассказывает: как сооружал первый памятник в Прилуках - Тарасу Шевченко, - машины с гранитом в город не пускали. Мэр объясняет: в раде считали - им троянского коня дарят.

Юрий Беркут, городской глава Прилук:

Та багато хто… Не сприймали і вбачали в тому, що робить Коптєв, прагнення вплинути на бізнес, місцевих бізнесменів. Таких багато було серед депутатів нашої міської ради. Якы то до Коптєва бігали, то від нього…

Меценат говорит: прилучане испугались, что он пришел, чтобы стать мэром. Впрочем, паспорт у него российский, и менять его не хочет. Поэтому без политических амбиций.

За четыре года с властями вроде бы разобрался, теперь новые хлопоты. На другой площади, отстроенной за счет мецената, разбивают гранитные шары и новые фонари. Фонтаны, бывало, месяцами стояли без воды.

Игорь Павлюченко , прилучанин:

Вони в один день перестали працювати. Довго шукали причину, взагалі думали, що фонтани поламалися. Насправді треба було просто почистити фільтр.

Театральная площадь, с памятником актеру Яковченко - за деньги Коптева. Афишник стоит без стекла. Цветочница вспоминает: ветром выбило.

Господин Коптев говорит: город не торопится брать его подарки на баланс. Чтобы за свой счет ремонтировать, отвечать за имущество. Дескать, подарки с недостатками меценат должен устранить, а пока пусть сам смотрит за ними - бюджету это слишком дорого.

Юрий Коптев, меценат:

Там не горят несколько лампочек. Ну, не горят они. Говорю: ну когда, уже три года прошло, может, там что-то… Надо посмотреть… «Ну вот вы сделайте - мы потом возьмем на баланс».

Впрочем, филантроп далек от разочарований. Говорит: красота действует, люди в Прилуках меняются. Раньше утром Театральная площадь была засыпана бутылками. Теперь - нет. Прогнозирует: за два-три года и фонари бить перестанут.

По материалу с сайта канала СТБ, ссылка на репортаж.

          На відкритті пам'ятника Гнату Юрі у сквері біля Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Київ, 27 травня 2011 року.

КИЇВ, 27 травня. Пам'ятник Гнату Юрі - засновникові Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка - відкрито сьогодні в Києві, у сквері біля театру. Славетний режисер і актор, який керував колективом впродовж 44 років, постав у колоритному образі бравого вояка Швейка - одній із найулюбленіших своїх ролей. "Ми високо цінуємо внесок Гната Юри в розвиток театру в непрості часи його історії. Гнат Петрович багато зробив для того, щоб театр імені Івана Франка і Україну знали у світі", - підкреслив голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов, який відкрив пам'ятник. "Я знімаю перед Вами капелюха, Гнате Петровичу, я Вас бачив у цій ролі. Ви були геніальним актором і геніальним художнім керівником, який 44 роки, обдурюючи радянську владу, вів театр до європейської культури. Ми продовжуємо Ваші традиції - ми теж робимо європейський театр, тому що на цій сцені має бути репертуар всього світу", - сказав на церемонії нинішній художній керівник франківців Богдан Ступка. Він подякував спонсорові Юрію Коптєву, за кошти якого зведено пам'ятник, авторам - скульпторам Володимиру і Олексію Чепеликам, а також столичній владі, яка оновила, впорядкувала сквер біля театру. А завтра тут запрацює фонтан, який не діяв понад 25 років. На свято завітав син Гната Петровича - 86-річний Юрій Гнатович. /НМ/.

Теплим весняним (майже літнім) вечором, 22 травня, і небайдужі до культури та культурної спадщини рідного міста прилучани зібралися на  літньому майданчику арт-кафе «За двома зайцями» щоб  відсвяткувати не просто день  святого Миколая, а й День народження видатного земля­ка, великого Сміхотворця  Миколи Яковченка.

Наразі про те, що Микола  Федорович народився та жив  у Прилуках нагадує лише ста­ренька хатинка з запиленою меморіальною дощечкою та театраль­на площа, де Яковченко, вилитий у бронзі, присів відпочити на лавці з вірним другом таксою Фан-Фаном. Та якби не було навіть цього, ми б все одно пам'ятали цього геніального акто­ра. За своє життя Яковченко не зіграв жодної головної ролі, проте фільми, де він з'являвся навіть в епізоді одразу ж ставали улюбленими, а його жарти, переходячи з вуст в уста по спра­вжньому народними.