|
Митці -
Письменники
|
|
Юрон Шевченко
|
— Добре, ну а ви як сюди потрапили?— спитав Свенсен здорованя Геніка.
Генік після недовгих роздумів долучився до розмови.
— Якби не Бєрмуди, я вже давно, мабуть, би срок мотав.
— Це чому? — здивувався Свенсен. — Я ж родом з СССР. Все началось в старших класах. Була така в нас Всесоюзна ігра у войну, «Зарніца» називалась, так ми всім школьним кодлом готовились к войнє. Воєнрук нас зашугав привінтивним американським термоядерним ударом. У нас же під городом стратегіческій аеродром. Так він так і сказав: «Пацани, ми под раздачу попадаєм первими, Москва і ми». Но самое большоє впєчатлєніє осталось від його расказа про ядерну зіму. Думаю: «Ні хрена сєбє ситуація».
|
|
Детальніше...
|
|
Митці -
Письменники
|
|
Євген Постульга
|
|
Хто може сказати про поета краще, ніж його поезія? Хто може сказати мудріше і правдивіше?...Це, повною мірою, стосується Олени Василівни Шульги, поетеси-прилучанки. Не думаю, що знайдеться хтось, аби спростувати чи заперечити сказане. «Зелений листопад», «Дивна Птаха»… Перелік збірок можна було б продовжити, але... Кожний вірш, кожна строфа — це інтелектуальна потуга і розкішна, багата образність, а передовсім — правдивість. Багатьом рядки поезії Олени Василівни впинаються колючками в серце, пробуджуючи совість і сумління. Тож читайте, читайте і не лінуйтесь мислити — і вам стане гірко й радісно водночас. Гірко за свої слабкості і радісно за причастя до прекрасного Слова.
Євген Постульга |
|
Детальніше...
|
|
Митці -
Письменники
|
|
Administrator
|
 Євген Васильович Постульга народився в 1954 році в с. Обичів Прилуцького району Чернігівської області в селянській родині. Свою освіту Євген Васильович здобував спершу в Обичівський школі, а далі навчався в с. Мала Дівиця. З 1976 року – художник на заводі «Будмаш» в Прилуках.
З 1978 по 1988 роки – постійний учасник обласних та Всеукраїнських семінарів–нарад молодих літераторів.
З 1976 – член міськрайонного літературного об’єднання «Сонячні кларнети», а з 2000 року займає посаду голови цього об’єднання. |
|
Детальніше...
|
|
Митці -
Письменники
|
|
Оринка Григоренко
|
|
О, не кажіть мені продажні, люті,
Що в мене мови рідної нема,
Що нам отут рабами вічно бути,
Ні, не кажіть, радієте дарма.
В.І.Грибенко
В честь Всесвітнього дня поезії, котре датоване 21-им березня, Міська дитяча бібліотека запросила поетесу Валентину Іванівну Грибенко на зустріч з молодим поколінням. Загалом у залі сиділи школярі, котрим десь біля десяти-одинадцяти років. Але не тільки дитячі вірші читала пані Валентина. Звучала з її уст і доросла лірика, чутлива та життєствердна.
|
|
Детальніше...
|
|
Митці -
Письменники
|
|
Оринка Григоренко
|
 Попереднє знайомство з прилуцьким боком життя та діяльності Юрка Покальчука ознаменоване для мене особою художника Анатолія Риженка. У Прилуках ці друзі-митці існують поряд. Тож в дверях типографії вони з`явилися вдвох. Удвох інтерв`ювалися в редакції: пан Юрко, вислуховуючи запитання і впевнено відповідаючи на них, пан Анатолій, іноді посміхаючись, похитуючи головою і підкоментовуючи сказане.
- Для початку розмови я мушу признатися. Колись був не надто тверезий вечір у львівській "Дзизі". Тоді ми познайомилися і перейшли на "ти"? Чи можу з Вами спілкуватися на "Ти" з великої літери? |
|
Детальніше...
|
|
|
|
|
|
