Одним із чинників, який визначає рівень культури міста, є ставлення його мешканців до власної історії, культурних героїв минулого.
Увічнення їх пам’яті здатне значно змінити усталений спосіб життя, погляд на світ навколишній, надати змісту міжособистісному спілкуванню, зробивши розрізнених людей частиною однієї спільноти.
Встановлення у Прилуках нещодавно пам’ятників: генію величі духу Тарасу Шевченку та генію сміху Миколі Яковченку — визначило новий культурний простір тисячолітнього міста, в якому зростатимуть нові покоління прилучан.
Присутність символів і міфів великої історії дарує спокій і радість, впевненість у майбутньому, допомагає позбутися самотності й тривоги, доторкнутись до вічності. Свята подарували Прилукам незабутні враження від власної значущості, які заграли всіма барвами ярмаркової веселки.

Михайло Слабошпицький. Родом із Черкащини. Закінчив Київський університет ім. Т.Шевченка. Був першим головою секретаріату Української Всесвітньої координаційної ради (1992-1997 рр.). Нині — виконавчий директор Ліги українських меценатів.
Письменник і журналіст. Автор багатьох книжок, прози, літературної критики, публіцистики та творів для дітей і юнацтва.

— Шановний пане Михайле, відколи існує відзнака імені Чикаленка?
— Євгенові Чикаленку належить прекрасний вислів, який став афоризмом, і який сьогодні часто цитують в Україні, здебільшого немилосердно перекручуючи його і, бува, приписуючи найрізноманітнішим історичним діячам. А звучить ця сентенція так: легко любити Україну до глибини своєї душі, але потрібно полюбити її і до глибини своєї кишені.

Започаткував рід Коптєвих у Прилуках Іван Петрович, знана свого часу в місті людина, кавалер ордена Леніна, чотирьох орденів Червоного прапора, Вітчизняної війни І ступеня, 10 медалей.
Народився він 1900 року в місті Вязьма на Смоленщині. Мати померла ще молодою, і батькові, главі багатодітної сім'ї, довелося самому ростити дітей. Малий допитливий Іванко тягнувся до знань ще з дитинства. Тому батько, хоч як йому було важко, бажаючи дати синові належну освіту, 1910 року віддає його до чотирикласного початкового міського училища, яке хлопчик успішно закінчує 1914 року.

Місто  Прилуки Чернігівської області збагатилося монументом геніального сина України. Молодий Тарас Шевченко зображений із пензлем і палітрою — саме таким у 1845 році він уперше прибув до Прилук за завданням Археографічної комісії намалювати історичні та архітектурні пам’ятки, на які так багата Лівобережна Україна. На той час Т.Шевченко вже  був  відомим поетом і художником, автором «Кобзаря» (1840) і серії «Мальовнича Україна» (1844).

У Прилуках Кобзар побував двічі, про що свідчать спогади письменника та поета Олександра Афанасьєва-Чужбинського і лист поета братові Варфоломію Шевченку.